Історико-культурний туризм Закарпаття

Новий туристський маршрут «Карпатська Україна» дозволить краще пізнати історію Закарпаття, підкреслює КарпатІнфо.

Екскурсійний туриський маршрут «Карпатська Україна» складений таким чином, щоб познайомити охочих з історичними подіями, що відбулись у період 1939 року на території Закарпаття.

Ідея створення маршруту виникла у студентів кафедри туризму УжНУ, на напередодні 70-річчя проголошення Карпатської України. Маршрут розробив Славік Юрій, студент 4 курсу.

Під час екскурсійного маршруту екскурсанти мають змогу познайомитись з історичними подіями, почути твердження очевидців, відвідати історичні будівлі у м. Хуст, меморіальний комплекс «Красне поле» (поблизу м. Хуст), познайомитись з музейними експозиціями в Ужгородському замку (м. Ужгород) та побачити інші визначні місця.

Маршрут екскурсії передбачає відвідання таких місць, як: Ужгород — Верецький перевал — Хуст — Красне поле — Великий Бичків — Рахів — Ясіня — Яблунецький перевал.

Технологічна карта туристичного маршруту передбачає: 
• Протяжність маршруту: 350 км
• Тривалість подорожі: ознайомча — 1-2 дні; екскурсійна — 2-3 дні; анімаційна — 5-7 днів
Характеристика маршруту:
• Відвідування могил Карпатських січовиків та місць боїв Січі на Закарпатті.
• Екскурсія м. Хустом і м. Ужгородом — столиць Карпатської України
• Ознайомлення з історією ІІ Світової війни
• Перебування в єдиному в Україні мілітарі-отелі «Грінгоф»
• Пішохідна екскурсія по Карпатському біосферному заповіднику.
• Сходження на найвищу вершину України — гору Говерлу. (2061 м.)
Практичне використання маршруту:
• Ознайомлення з історією ІІ Світової війни .
• Анімативні ігри (військові турніри та фестивалі, військова реконструкція періоду Карпатської України, пейнтбол, страйкбол) .
• Кухня військових.
• Патріотичне виховання молоді.

Опис об’єктів за маршрутом: 
Закарпаття чи не найменш постраждалий регіон України від військових дій пов’язаних з ІІ Світовою війною, але тим не менше Закарпаття є чи не першим регіоном в Європі в якому розпочалися бойові дії, ще за півроку до офіційного початку війни. Ці події пов’язані з періодом існування на території Закарпаття автономного, а згодом незалежного державного утворення — Карпатської України з жовтня 1938 р. по березень 1939 р., а також з окупацією Карпатської України фашистською Угорщиною у березні 1939 р.

З Карпатською Україною пов’язані багато місць розкиданих по всій території Закарпаття. Їх можна поділити на декілька категорій, а зокрема:
• Місця становлення державності Карпатської України в містах Ужгород та Хуст;
• Місця бойових дій підрозділів Карпатської Січі з угорськими військами на Красному Полі і в м. Хуст;
• Місця розстрілів та могили Карпатських січовиків в Ужгороді, на Верецькому та Яблунецькому перевалі, Рахові, В. Бичкові, Ясеня;
• Місця пов’язані з визначними діячами Карпатської України в Ужгороді, Хусті, Ясіні та В. Бичкові.
• Музейні експозиції присвячені періоду Карпатської України в Ужгороді, Хусті та Ясіня.
Найбільша концентрація пямятних місць пов’язаних з Карпатською Україною знаходиться в м. Хусті, де з листопада 1938 р. по березень 1939 р. розміщувалася столиця Карпатської України. Це, зокрема:
• Хустська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №1 імені Августина Волошина, де 15 березня 1939 року проходив Сойм Карпатської України на якому ухвалили декларацію про державну незалежність;
• Будинок уряду Карпатської України (теперішня міськрада Хуста);
• Січова гостинниця (сучасний ресторан «Верховина»), де свого часу проживали такі видатні діячі ОУН як, генерал-хорунжий УПА Роман Шухевич та визначний український поет Олег Ольжич.
• Свято-Вознесенський собор;
• Штаб «Карпатської Січі» (сучасна будівля ПТУ №4)
• Хустський краєзнавчий музей –— експозиція присвячена Карпатській Україні;
• Меморіал карпатським січовикам на Замковій горі
• Місце найбільшої битви підрозділів Карпатської Січі на Красному Полі поблизу Хуста.
Також значна частина пямяток знаходиться в містах Ужгород та Ясіня.